Панорама

Сьогодні, 29 січня, в Україні відзначають День пам’яті українських вояків, що загинули в бою під Крутами 1918 року.

У 1917 році Російська імперія  почала розвалюватись. В той час, як до влади в Росії в результаті перевороту прийшли більшовики, в Україні було проголошено Українську Народну Республіку (УНР).

Попри хаос в Росії, більшовицький уряд дуже скоро розпочав власну «гібридну війну» проти української державності, активно використовуючи масову агітацію та озброєні загони «революціонерів». УНР, в свою чергу, почала роззброювати загони більшовиків в Україні.

У грудні 1917 року Раднарком РСФРР надіслав УНР ультиматум з вимогою легалізувати більшовицькі збройні формування в Україні. Не дочекавшись відповіді з Києва, більшовики оголосили УНР війну. Вже 12 грудня у Харкові було проголошено так звану Українську Народну Республіку Рад, що де-факто була маріонетковим утворенням Москви.

На початку січня 1918 року більшовики взяли під контроль Харківську, Катеринославську та Полтавську губернії і почали наступ на Київ. В період з 24 по 27 січня війська УНР вели важкі бої за станцію Бахмач.

З кінця грудня 1917 року загін Першої Київської юнацької школи ім. Б. Хмельницького під командою сотника Гончаренка обороняв станцію Бахмач, важливий залізничний вузол на кордоні УНР і РСФРР.

27 січня 1918 до них надійшло підкріплення з Києва – 1-ша сотня новоствореного студентського куреня, складена з добровольців – студентів Українського народного університету, київського Університету Святого Володимира (нині ім. Шевченка), гімназистів старших класів українських гімназій на чолі з сотником Омельченком.

Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків.

Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених.

Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні.

Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років

Top