Панорама

НА ПОЧАТКУ ЛИПНЯ ЦІЛА РОДИНА ІЗ СЕЛА КРОПИВНОГО НІЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЗАХВОРІЛА НА ВКРАЙ НЕБЕЗПЕЧНУ ХВОРОБУ – ДИФТЕРІЮ. СПЕРШУ ЗАХВОРЮВАННЯ ВИЯВИЛИ В 11-РІЧНОГО ЯРОСЛАВА, А ПОТІМ У ЙОГО СЕСТРИ, БРАТА, МАМИ Й ВІТЧИМА.

Ярослав захворів 8 липня, однак батьки звернулися по допомогу до медиків лише через 5 днів, коли стан дитини погіршився, а збити високу температуру самостійного не вдавалося. У лікарні одразу ж запідозрили дифтерію і провели хлопчику інтубацію (ввели в гортань спеціальну трубку для полегшення дихання). Після цього хворого доставили в Чернігів. Лабораторно вдалося підтвердити попередній діагноз – токсична форма дифтерії, тому одразу ж почали встановлювати коло тих, із ким останнім часом спілкувався Ярослав. Хлопчик був вакцинований від дифтерії з порушенням графіка, крім того, батьки пізно звернулися по допомогу до лікарів, тому в нього хвороба протікає найважче з усіх членів сім’ї. Наприклад, сестричка, яка була вакцинована вчасно, переносить хворобу значно легше.

МЕДИКИ НАПОЛЯГАЮТЬ: ВАКЦИНУВАТИСЯ ВКРАЙ НЕОБХІДНО!

Попит на вакцинацію від дифтерії останнім часом значно зріс. Це стосується не лише Чернігова, а й усієї області. У райлікарню чи не щодня приходять охочі вакцинуватися – як дорослі, так і діти. «Якщо раніше проводили 5-6 вакцинацій на день, то тепер до 50 щодня», – говорить педіатр інфекційного відділення Корюківської ЦРЛ Любов Товстоног.

«Чернігівщина отримує вакцини централізовано за кошти Державного бюджету, – пояснює заступник головного лікаря обласної дитячої лікарні Людмила Кривець. – Наш заклад є отримувачем вакцин. Після їх отримання проходить комісія, і вакцини розподіляються по районах області згідно із заявками. На сьогодні вакцин вистачає».

ХВОРОБА НЕБЕЗПЕЧНА УСКЛАДНЕННЯМИ

В Україні від початку 2018 року лабораторно підтверджено 4 випадки захворювання на дифтерію, ще шестеро осіб є контактними.

Дифтерія – це гостре інфекційне захворювання, що передається повітряно-крапельним шляхом, характеризується ураженням ротоглотки й дихальних шляхів, рідше шкіри, із розвитком фібринозного (дифтеритичного) запалення в місці проникнення збудника, а також токсичним ураженням серцево-судинної та нервової систем, нирок.

Перші згадки про захворювання, що нагадує дифтерію, зустрічають ще в працях Гіппократа. Захворювання в подальшому описане під назвою «сирійська хвороба», «єгипетська хвороба», «задушлива хвороба» тощо. Відомі великі епідемії дифтерії: наприклад, у XVII столітті в Іспанії хвороба стала відома як «душитель», в Італії та на Сицилії – як «хвороба горла». У 1923 році французький ветеринар і біолог Гастон Рамон одержав дифтерійний анатоксин, який почали застосовувати для планової вакцинації проти дифтерії. Імунізація, що проводилася з 1930-х років, дала змогу до середини 1970-х практично ліквідувати дифтерію в багатьох країнах як масову епідемічну хворобу. Вона реєструвалася у вигляді поодиноких випадків. Але з кінця 1980-х років спалахнула епідемія дифтерії, яка охопила переважно республіки колишнього Радянського Союзу, максимум захворюваності припав на Україну та Росію. Особливістю цієї епідемії було значне переважання серед захворілих дорослого населення над дитячим.

Масова епідемія дифтерії востаннє була в Україні в 90-х роках: тоді небезпечну хворобу підхопили близько 20 тисяч людей. У 2000-х рівень вакцинації серед населення зріс, тому медики фіксували лише поодинокі випадки захворювання на дифтерію: у 2015-му – 2 випадки, 2016-му – 4 випадки, у 2017-му – жодного. Однак ще на початку цього року фахівці попереджали про можливу епідемію дифтерії услід за кором. Через низький рівень вакцинації колективний імунітет в українців також знизився. Ситуація з дифтерією свідчить про те, що керовані інфекції залишаються підконтрольними лише при дотриманні методів імунопрофілактики, порушення цього негайно призводить до активації епідеміологічного процесу. Через зменшення прошарку вакцинованих проти дифтерії в Україні спостерігається збільшення кількості захворілих.

Збудник дифтерії передається повітряно-крапельним шляхом від хворої людини. Потрапляючи в органи дихальної системи, він провокує симптоми, які нагадують ГРВІ чи ангіну. Зокрема підвищується температура тіла, з’являється нежить, кашель, біль у горлі, набряк мигдаликів і гортані. Хворому стає важко дихати (бракує повітря), змінюється голос. Трапляється, що хворий може померти від задухи (через механічне перекриття дихання), адже при цьому утворюється щільна плівка. Збудник дифтерії продукує токсин, який може проникати в інші органи.

Інкубаційний період між зараженням і появою перших симптомів може становити до 14 днів. Дифтерія небезпечна ускладненнями, які можуть виникнути в будь-який період хвороби, але для кожного періоду характерні свої. Найтяжчим ускладненням є інфекційно-токсичний шок, що виникає на 1–3 добу хвороби, дуже рідко – в пізніші терміни і зазвичай у невакцинованих нелікованих хворих. Найчастішим ускладненням є міокардит, який у більшості випадків призводить до летальних наслідків.

ВАКЦИНАЦІЯ ТА ОСОБИСТА ГІГІЄНА

Найефективнішим методом профілактики хвороби є щеплення. Вакцина не дає 100% гарантії того, що людина вбережеться від хвороби, проте у хворого зі щепленням дифтерія протікає в значно легшій формі, або симптоми можуть зовсім не виявлятися. У другому випадку людина є тільки носієм.

Зараз вакцина є в наявності у всіх регіонах України і надається безкоштовно як дітям, так і дорослим. Щеплення проти дифтерії проводять у 2, 4, 6 і 18 місяців, потім – у 6 років, 16 років, а далі ревакцинацію слід робити через кожні 10 років. Для дітей централізовано закуповується вакцина проти коклюшу, дифтерії і правця АКДС, що дає найкращий захист. Також є вакцина для профілактики дифтерії і правця АДС та вакцина для профілактики дифтерії і правця зі зменшеним вмістом антигену-АДС-М, яку застосовують для дорослих.

На 1 червня 2018 року в Україні в наявності 2,2 млн доз вакцини АКДС, 557 тис. доз АДС і 5,2 млн доз АДП-М. Разом із тим, у МОЗ зазначають, що рівень вакцинації проти дифтерії залишається низький — лише половина українських дітей минулого року отримала захист третьою дозою вакцини АКДС у віці 18 місяців і менше половини дорослих. Ще одним засобом профілактики є власна гігієна — треба часто мити руки, протирати предмети, якими могла користуватися потенційно хвора людина, часто провітрювати приміщення, особливо якщо там перебуває велика кількість людей. І, звичайно ж, при перших симптомах необхідно звернутися до лікарів – чим швидше діагностують дифтерію і почнуть лікування, тим менше шкоди вона завдасть організму

Top