Панорама

Чернігівське подружжя пенсіонерів Миколи та Раїси Железнякових цілі десятиліття живуть у мирі й злагоді. У них міцна хороша родина. Однак життєвий шлях кожного з них розпочався в один із найскладніших періодів у житті тодішньої країни – Радянського Союзу. І пан Микола, і пані Раїса – діти війни. Микола Васильович народився в 1939 році, якраз на самісінькому початку найкривавішої війни в історії людства, Раїса Степанівна — 1941 року народження. За їхньою біографією можна легко простежити тодішню долю країни. Але наша оповідь про українську сучасність. І, повірте, тут є про що згадати.

Ще 7 років тому рішенням Київського апеляційного суду «дітям війни» постановили виплатити законодавчо гарантовану надбавку в 30% до основної пенсії.

Пані Раїса схвильовано коментує: «Але перерахували нам пенсію тільки на три місяці пізніше. Тобто ці три місяці буквально випали з графіку виплат. Про них наче забули. Із тих пір ми постійно оббиваємо пороги різних інстанцій у надії знайти справедливість. Ми вже навіть впали у відчай. Але мій чоловік – людина рішуча, уперта. Він вирішив здійснити останню спробу – сходити до громадської приймальні народного депутата Сергія Березенка. Каже – а можливо, і допоможе…»

Пан Микола наче у воду дивився. Пенсіонер прийшов до офісу на Магістратській, 19 А на початку весни. Написав звернення, надав усі копії документів від свого імені та від дружини. І, ні на що не сподіваючись, приготувався до довгого очікування… Немов справжнє диво сталося в родині Железнякових – наприкінці березня родина отримала повідомлення від відділення «Укрпошти» про те, що їм надійшли кошти.

«Коли ми забирали ці гроші, ви не уявляєте собі наших емоцій. Ми довгих 7 років цього чекали! – каже пані Раїса.- Ми дуже вдячні Сергію Івановичу та його команді. Юристу і всім, хто нам допоміг, – велика шана й дяка. Це неймовірно!»

Що ж то за «великі страшні» гроші, добитися яких подружжя не могло аж 7 років? Насправді сума мізерна – лише 1500 грн на двох.

Сергій Березенко був шокований цією новиною: «Мені важко уявити міру приниження цих людей, які від самого народження знають, що таке жити в повоєнні роки, недоїдати, поневірятися, не мати даху над головою, а тут іще й на додачу сучасний чиновницький бюрократизм! 1500 гривень! І людям відмовляли в отриманні цих коштів аж 7 років! Досі не можу повірити в це. Радий, що моя команда зуміла виправити цю прикрість».

Варто зазначити, що в громадській приймальні народного депутата вже не вперше працюють із питаннями соціального забезпечення та пенсій чернігівців. Два роки тому вдалося добитися відновлення пільги за користування житлово-комунальними послугами для родини Козаків. Ми писали про те, як тато пані Лідії в Другу світову відзначився на фронті – підвозив паливо. А як тільки він помер у 2005-му, то сім’ї «порізали» всі пільги, залишивши вдові-фронтовичці половину від попередньої норми. Та через 10 років навіть цей мізер ліквідували. Команді Сергія Березенка вдалося відновити справедливість.

Нардеп зауважує: часто-густо доводиться мати справу з такими питаннями, на вирішення яких люди вже втратили будь-яку надію.

«До нас приносять буквально стоси паперів – люди зверталися в установи різного рівня: загальнодержавні, місцеві, комунальні. У всі, – говорить нардеп. – Дехто навіть із сарказмом демонструє свою колекцію відписок. Повірте, креатив чиновників тут не знає меж. Я в цьому переконувався особисто під час ведення прийому громадян. Тобто до нас звертаються, як до останньої інстанції. Саме тому мені важливо не спасувати тут, виправдати довіру. Бо цим людям уже немає більше на кого розраховувати».

Щомісяця громадська приймальня Сергія Березенка опрацьовує близько сотні звернень від чернігівців. За чотири неповні роки депутатської роботи в окрузі таких заяв від громадян уже назбиралося понад 7000. Такі показники роблять громадську приймальню народного депутата Сергія Березенка одним із найпродуктивніших депутатських представництв у країні

Top