Панорама

Іловайська трагедія сталася у серпні 2014 року. Протягом кількох днів тривали запеклі бої за місто, які закінчилися розстрілом українських військових 

Згідно з офіційними даними, тоді Україна втратила 366 бійців. Ще 429 отримали поранення, а 300 потрапили у полон.

Хронологія подій:

Штурм Іловайська розпочався 6 серпня. Це була перша спроба взяти місто, однак вона провалилася.

Другий штурм Іловайська датується 10 серпня. Українські добровольчі батальйони «Донбас», «Азов» і «Шахтарськ» спробували відбити місто. Тоді Україна втратила 12 добровольців та БМП.

У цей час паралельно з Іловайською битвою тривали бої за Савур-Могилу і Красний Луч, що знаходяться недалеко від міста. Бойовикам вдалося відтіснити звідти українських військових і таким чином створити передумови для котла.

Третій штурм Іловайська відбувся 18 серпня. Тоді батальйон «Донбас» увійшов у місто за підтримки ЗСУ. Слідом за ним в Іловайськ –  батальйон «Дніпро-1». Бойовики ж закріпилися у північній частині міста і взяли підкріплення з Донецька. Напередодні 24 серпня на сході України були сконцентровані 12 військових підрозділів.

24-25 серпня – раптове вторгнення бойовиків.

29 серпня – вихід українських підрозділів, які блокували та зачищали Іловайськ на рубіж Многопілля-Агрономічне.

30 серпня – всі бійці, які не потрапили в полон, зі зброєю і прапорами вийшли через спеціальний коридор до місця дислокації основних сил АТО.

Болісну звістку отримала й Чернігівщина. П’ять синів відійшли у вічність.

Олександр Уткін

Народився 7 листопада 1970 року у селі Подище Прилуцького району Чернігівської області. Працював на Чорнобильській АЕС, проживав у місті Славутичі Київської області.

Добровольцем вступив на військову службу 16 червня 2014 року (військова частина В 3027, с  Нові Петрівці Вишгородського району Київської області).

Старший розвідник, сержант 3-го відділення 2-го взводу резервного батальйону оперативного призначення «Донбас» Національної гвардії України.

Загинув 20 серпня 2014 року під час бою біля міста Іловайськ Донецької області.

Похований у селі Киселівка Менського району Чернігівської області.

Указом Президента України № 892 від 27 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Андрій Єсипок

Народився 4 січня 1994 року у селі Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області.

Молодший сержант, міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області.

Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з Іловайського котла т.зв. «Зеленим коридором» на дорозі поміж селами Новокатеринівка та Горбатенко Старобешівського району Донецької області. У кузов автомобіля, у якому перебував А. Єсипок разом з іншими бійцями, впала граната з АГС-17. Андрій накрив собою гранату, чим врятував своїх товаришів.

3 вересня 2014 року тіло А. Єсипка разом з тілами 96-и інших військових, загиблих в оточенні під Іловайськом, було привезено до моргу міста Дніпропетровська. Був упізнаний родичами.

Похований у селі Новий Биків Бобровицького району Чернігівської області.

Указом Президента України №747/2014 від 29 вересня 2014 року, «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Богдан Жайворонок

Народився 24 червня 1982 року у місті Києві.

Закінчив Дарницький технічний ліцей міста Києва.

Разом з сім’єю переїхав до міста Остер Козелецького району.

У 2001-2003 роках проходив строкову військову службу у військовій частині А 1766 (97-а Полтавська окрема гвардійська механізована бригада).

24 липня 2014 року прийнятий на службу в органи внутрішніх справ на посаду міліціонера 4-го взводу 4-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Дніпро-1».

Загинув 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу міста Іловайська Донецької області. Перебував у мікроавтобусі разом з бійцями батальйону «Миротворець». Не дивлячись на попередні домовленості про надання «гуманітарного коридору» колона українських військових потрапила під шквальний обстріл ворожої артилерії та танків. Після знищення автомобіля пересувалися пішки. У районі сіл Горбатенко та Новокатеринівка Старобешевського району Донецької області знову потрапили під обстріл у результаті якого боєць отримав смертельні поранення.

2 вересня 2014 року тіло Б. Жайворонка разом з тілами 87-и інших загиблих в Іловайському котлі перевезено до запорізького моргу. Був тимчасово захоронений на цвинтарі міста Запоріжжя, як невідомий солдат. Тіло героя ідентифіковано за результатами ДНК-експертизи.

Похований у місті Дніпро.

Указом Президента України № 873 від 14 листопада 2014 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Сергій Джевага

 

Народився 28 вересня 1971 року у місті Прилуки Чернігівської області. Після початку бойових дій на Донбасі вступив до лав добровольчого батальйону.

Солдат, командир міномету 2-го батальйону спеціального призначення НГУ «Донбас».

Загинув 29 серпня 2014 року, під час виходу т. зв. «зеленим коридором» з Іловайського котла.

Перебував у складі автоколони батальйону «Донбас» по дорозі Многопілля — Червоносільське Амвросіївського району Донецької області.

Під час обстрілу колони з кулеметів дістав смертельне поранення. Помер на руках побратима. Тіло С. Джеваги досьогодні не знайдене та не ідентифіковане.

Указом Президента України № 176/2015 від 25 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Юрій Хуторний

Народився 8 жовтня 1981 року у селі Ярославка Бобровицького району Чернігівської області.  Призваний до лав ЗСУ 19 березня 2014 року. Проходив службу у військовій частині А 1815, 1–ша окрема танкова бригада, у селищі Гончарівське Чернігівського району.

Загинув 29 серпня 2014 року у результаті артилерійського обстрілу біля міста Іловайськ Донецької області.

Похований у селі Ярославка Бобровицького району Чернігівської області.

Указом Президента України № 270 від 15 травня 2015 року «за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).

Інформація Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

Top