Панорама

Про те, що з 1 січня 2018 року українці мають сортувати сміття, мабуть, уже чули всі. Однак не все так просто на шляху до благородної мети. Відповідно до угоди про асоціацію з Євросоюзом, Україна повинна наблизити своє законодавство в охороні довкілля до стандартів ЄС.

На це маємо до десяти років (починаючи з 2014-го). Основне природоохоронне законодавство ЄС, включаючи і поводження з відходами, складається з 35 директив.

ДЛЯ НАВЕДЕННЯ ЧИСТОТИ ЗРОБИТИ ТРЕБА БАГАТО

Насамперед, Україна має виконати три директиви, пов’язані з відходами: ухвалити закони й визначити уповноважений орган – протягом 3 років; створити плани управління відходами й попередження утворення відходів – також протягом 3 років; установити дозвільну систему для установ/ підприємств, що видаляють чи утилізують відходи, – протягом 5 років; запровадити реєстр установ і підприємств, які збирають і транспортують відходи, – 5 років.

Також у нас має з’явитися класифікація місць захоронення відходів, стратегія зменшення міських відходів, контроль під час функціонування і закриття полігонів, очистка місць захоронення.

Ці положення мають бути впроваджені протягом 6 років. Необхідно створити (суб’єктами господарювання) плани управління відходами, встановити дозвільні системи, фінансові гарантії, контроль, процедури закриття і нагляд за майданчиками відходів видобувної діяльності, створення реєстру закритих майданчиків відходів видобувної діяльності – 5 років.

ЧИ ШТРАФУВАТИМУТЬ ЗА НЕСОРТУВАННЯ СМІТТЯ?

«На сьогодні Україна має старий закон «Про відходи», у якому не враховані вимоги європейських директив. Але і в цьому документі прописаний механізм роздільного збирання відходів підприємствами, що уклали договір з органами місцевого самоврядування.

Із 1 січня набула чинності заборона захоронення неперероблених і необроблених відходів. Однак поки що не виокремлено порядку поводження з відходами, що є в європейському законодавстві. Наразі ми лише маємо Національну стратегію поводження з відходами, прийняту постановою Кабміну від 8 листопада 2017 року. Ця стратегія передбачає розроблення Національного плану управління відходами, на підставі якого мають створюватися регіональні плани. Упоратися з цим завданням області мають за два роки після ухвалення цього плану, робота над ним уже почалася», – роз’яснює асистент кафедри екологічної безпеки та природо- охоронної діяльності Інституту екології, природоохоронної діяльності й туризму імені В. Чорновола Алла Войціховська.

Зазначила вона і про відповідальність за неправильне поводження з відходами.

В Адміністративному кодексі передбачено 850–1600 гривень штрафу, окремі санкції – у Кримінальному кодексі.

Однак штрафувати людей за несортування сміття неможливо, якщо таку змогу не забезпечив орган місцевого самоврядування. У нашому випадку це міська рада. Інформація про пункти збору й переробки сміття має бути розповсюджена серед мешканців територіальної громади.

До слова, за статистикою Мінрегіону, лише 2% населених пунктів України здійснюють роздільне сортування. Переробка сміття теж має нюанси – підприємствам треба ретельно відсортована сировина.

«Окрема проблема – це будівельне сміття, яке часто викидають разом з іншими відходами. Немає нічого гіршого, ніж обли- цювальна плитка, бо її уламки псують обладнання», – розповідає Микола Горбачук, директор підприємства «Укреко-Індастрі».

МИ ГОТОВІ, АЛЕ…

Більшість українців готова розпочати сортувати сміття, однак є одна проблема – відсутність контейнерів.

Екологічні активісти зазначають: підвищити відсоток громадян, які дотримуватимуться вимог, допоможе правильно сформований державний підхід: сміття – це ресурс. В основу такого підходу треба брати приклад країн ЄС.

«На жаль, багато мешканців не розуміє, як саме сортувати сміття або навіщо це робити. І головна проблема – в їхній непоінформованості. Але я впевнена, що завдяки інформаційній кампанії і прикладу свідомих чернігівців це реально. До слова, у рамках діяльності міжнародного екологічного руху «Let’s do it, Ukraine!» заплановано чимало тренінгів і проектів саме для просвітницької роботи в регіоні», – говорить обласний координатор «Let’s do it, Ukraine!» на Чернігівщині Вікторія Богдан.

ДОВІДКА

Одним із лідерів переробки сміття є Швеція. Тут переробляють 99% усіх відходів у країні. За допомогою вторинної сировини опалюють будинки, забезпечують їх електроенергією. А було б у них більше сміття – були б краще забезпечені власні енергетичні потреби. Таку проблему в Швеції вирішили за допомогою імпорту сміття з інших країн. Схожа ситуація і в Німеччині, Швейцарії та Австрії. У країнах полігони зі сміттям узагалі закриті, адже 97% відходів також переробляються. До слова, уся цементна промисловість у цих країнах працює на спалюванні сміття та автопокришок. У Німеччині навіть існує так звана «сміттєва» поліція, яка штрафує порушників

Top