Панорама

ДЕРЖАВНІ ЗАКУПІВЛІ В ГАЛУЗІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я З 2018 РОКУ ЗДІЙСНЮВАТИМУТЬСЯ ЗА НАЦІОНАЛЬНИМ ПЕРЕЛІКОМ ОСНОВНИХ ЛІКАРСЬКИХ ЗАСОБІВ. НИНІ ДО НЬОГО ВНЕСЕНО 427 ПРЕПАРАТІВ (НАЗВ ДІЮЧИХ РЕЧОВИН), І ДЕРЖАВА ГАРАНТУЄ ПАЦІЄНТАМ ЇХ БЕЗКОШТОВНЕ ОТРИМАННЯ. ОДНАК ПАЦІЄНТИ, ЩО МАЮТЬ ОНКОЛОГІЧНИЙ ДІАГНОЗ, ЗІТКНУЛИСЯ З ПРОБЛЕМАМИ: ДО ПЕРЕЛІКУ НЕ УВІЙШЛО ЧИМАЛО ПРЕПАРАТІВ, УКРАЙ НЕОБХІДНИХ ДЛЯ ЇХНЬОГО ЛІКУВАННЯ.

Про ризики для онкохворих, що потребують терапії сучасними вартісними препаратами, розповіли в Чернігівському обласному онкодиспансері.

«Практика державного регулювання закупівель у сфері охорони здоров’я та використання лише препаратів доказової медицини присутня в більшості країн і, безумовно, є позитивною», – сказав головний лікар онкодиспансеру Валерій Зуб.

Водночас лікарі занепокоєні тим, що до цього переліку не увійшло багато препаратів, від яких залежить якість лікування онкохворих, і наразі незрозуміло, яким чином пацієнти могли б отримати необхідне їм лікування. Якщо раніше хоча б частину витрат на придбання таких препаратів брали на себе регіональні бюджети, то сьогодні вони такої можливості позбавлені.

«Це регламентується законодавчо, – продовжує Валерій Зуб. – Відповідно до постанови Кабміну № 180, ми можемо закупити ліки поза нацпереліком лише у випадку, якщо всіма іншими препаратами з нацпереліку наші пацієнти будуть забезпечені на 100 відсотків. Нині з цього списку Чернігівський онкодиспансер на 100 відсотків забезпечений лише препаратами для наркозу та знеболення».

Тож чекати допомоги від місцевої влади пацієнтам поки що не доводиться. На прес-конференції була присутня 37-річна Леся Покрасьон. Півроку тому мамі двох дітей діагностували агресивний підтип раку грудей. Жінка потребує тривалого лікування одним із таргетних препаратів, що коштує сотні тисяч гривень. Доки ліки були доступними, Леся встигла отримати в онкодиспансері шість курсів такої терапії. Однак потрібно ще 12 курсів. Для порятунку жінки її родина продала автомобіль та всі цінності, але вдалося зібрати гроші лише на два курси. Що буде далі – невідомо. Частково Лесі могла б допомогти місцева влада, та лікарі розводять руками: кошти на закупівлю такого препарату були заплановані, але придбати його не можуть.

«Це якось навіть не гуманно, адже є пряме показання щодо застосування таких таргетних ліків при цьому виду раку, – констатував завідувач хіміотерапевтичного відділення Сергій Матвійчук. – У світі давно доведено, що такі пацієнти повинні лікуватися саме так, і таргетна терапія дає їм шанс на життя».

Препарат для лікування агресивного раку грудей – не єдиний із тих, які онкологи хотіли б бачити в нацпереліку, адже міжнародні протоколи лікування передбачають використання сучасних вартісних ліків при різних локалізаціях пухлин. Жодна українська родина не зможе власними силами назбирати коштів на такі дорогі препарати. Проте якщо забезпечити хворих ліками не може і держава, вона має зробити хоча б гнучкішою систему закупівель для регіонів.

«Виходом у цій ситуації може бути поділ нацпереліку на підгрупи. Приміром, якщо заклад на 100 відсотків забезпечений необхідними препаратами з підгрупи знеболення, він не повинен щось до цього докуповувати. Але якщо онкодиспансер не має необхідної кількості хіміопрепаратів, йому слід дати право закуповувати на рівні області те, що конче необхідно», – висловив пропозиції чернігівських онкологів Валерій Зуб. Свої пропозиції лікарі з Чернігова мають намір озвучити на найближчому зібранні Асоціації онкологів, де, сподіваються, буде і представник Міністерства охорони здоров’я

Top