Панорама

ЧЕРНІГІВСЬКІ АКТИВІСТИ ЗАПУСТИЛИ САЙТ, ПРИСВЯЧЕНИЙ ДЕРЕВ’ЯНІЙ АРХІТЕКТУРІ МІСТА. ОНЛАЙН-МУЗЕЙ «ДЕРЕВ’ЯНЕ МЕРЕЖИВО ЧЕРНІГОВА» ДАЄ ЗМОГУ КОЖНОМУ, НЕ ВИХОДЯЧИ З ДОМУ, ЗДІЙСНИТИ ВІРТУАЛЬНУ ЕКСКУРСІЮ ЧЕРНІГІВСЬКИМИ ВУЛИЦЯМИ Й ПОМИЛУВАТИСЯ СТАРОВИННИМИ ДЕРЕВ’ЯНИМИ БУДИНОЧКАМИ ТА ДІЗНАТИСЯ ЇХНЮ ІСТОРІЮ.

У ХІХ-ХХ століттях у Чернігові більшість приватних будинків були дерев’яними. Господарі прикрашали їх неперевершеним архітектурним різьбленням. Ці візерунки робили будинки ошатними й загадковими, а кожен орнамент мав своє тлумачення. Однак щороку кількість таких будинків у місті зменшується – дерев’яне різьблення від старості осипається, деякі господарі, не розуміючи цінності такої краси, обкладають їх цеглою чи сайдингом. Унікальні дерев’яні витвори мистецтва перетворюються на звичайні непримітні будинки. Із кожним зниклим будинком місто втрачає свою індивідуальність і неповторну атмосферу.

«Краса й самобутність мають бути збережені!» – вирішили чернігівські активісти.

Об’єднав їх Станіслав Іващенко. Він працює фрілансером у сфері веб-дизайну і вже давно цікавиться дерев’яною архітектурою міста. Узимку цього року Станіслав кинув клич у соцмережах і знайшов однодумців. Спільними зусиллями вдалося створити сайт і наповнити його.

На сайті є галерея з фотографіями будинків (поки що інформація зібрана не про всі споруди), а також мультимедійна карта з прокладеними маршрутами, що дає можливість познайомитися з найцікавішими будинками.

«Онлайн-музей дерев’яного зодчества Чернігова є складовою більшого за своїм змістом і суттю проекту «Дерев’яне мереживо Чернігова», покликаного зупинити бездумний процес знищення історичної дерев’яної архітектури міста і сприяти відновленню любові та поваги людей до неї. Ми несемо відповідальність за все, що відбувається навколо. Зокрема саме від нас залежить збереження унікальної для України дерев’яної архітектури нашого краю, яка зникає на очах. Якщо ми не цінуємо своєї культурної спадщини, якого майбутнього ми варті?» – пише автор ідеї та керівник проекту Станіслав Іващенко.

Над онлайн-музеєм також працювали: дослідниця історії Тетяна Романюк, бекенд-програміст Леонід Скрипка, фротенд-програміст Олексій Самойленко. Сайт «Дерев’яне мереживо Чернігова» буде цікавий як для туристів, котрі вперше приїхали до нашого міста, так і для корінних мешканців. Часто, проходячи повз будинки, знайомі з дитинства, люди не звертають уваги на їхню неповторну красу. Хоча деякі з дерев’яних будиночків за століття існування пережили чимало подій, часто змінювали власників (інколи й знаменитих) і, доживши до наших днів, можуть похвалитися цікавими історіями та непритаманними нашій місцевості архітектурними стилями.

І В СЕЦЕСІОН-СТИЛІ…

Зокрема унікальний маєток Рацкевича, розташований неподалік Центрального ринку (вул. Ринкова, 7). Нині він належить до переліку пам’яток архітектури місцевого значення. Оригінальну споруду зведено на межі XIX–XX століть у сецесіон-стилі, що виник у Відні в 1897 році. Цьому стилю притаманна наявність безлічі округлих і вигнутих деталей декору, які мають асоціюватися у глядачів із вигинами жіночого тіла.

Наприкінці ХХ – на початку XXI століття будівлю було реконструйовано для потреб громадського об’єднання підприємств Чернігівської регіональної торгово-промислової палати. У результаті реконструкції будинок має нижчий дах, не властивий стилю всієї будови. Зовнішній вигляд фасаду було збережено.

На вулиці Київській, 14 Б розташований так званий будинок Спановського, він належав Василю Спановському – представнику польського шляхетського роду, члени якого взяли підданство Російської імперії після розділу Речі Посполитої наприкінці ХVIІІ ст. і залишилися проживати в Чернігівській та Подільській губерніях. У 1911 році Спановський придбав цю земельну ділянку у Федора Андрійовича Лизогуба і протягом наступних двох років звів на ній будинок.

Окрім останнього, тут розташовувалися сарай із каретником, льодовня, город і великий сад. Сам будинок оздоблений дуже витонченим різьбленням (пілястри, лиштви, сандрики, дерев’яні портики). Цікаво, що в різьбленні барокові, класичні та народні мотиви переплітаються зі стилістикою модерну.

 Унікальним для Чернігова є купецький маєток у стилі ампір, розташований на вулиці академіка Павлова, 9. Ця споруда надзвичайно рідкісна для нашого міста. Маєток був зведений на колишній вулиці Стороженківській у 1901–1905 роках. Він має складний асиметричний план, який містить дві вежі замкового типу. Конструкція і покриття даху цього будинку унікальні. На жаль, нині про будь-яке збереження будинку не йдеться: він перебудовується і поступово втрачає своє обличчя.

БУДИНОК ГОЗЕНПУДА ПІДРЕМОНТУВАЛИ

Серед споруд, які потребують збереження і термінового порятунку, ще взимку цього року Станіслав Іващенко виділяв старовинний будинок Гозенпуда, який має розкішне дерев’яне різьблення.

Він розміщений на вулиці Гончій, 92, практично в центрі міста, неподалік Стрижня. Будинок датується XIX століттям. Купець Гозенпуд був власником млина на Стрижні та магазинів із продажу хутра. На початку XX століття він виїхав до Америки. Перед від’їздом подарував свій будинок Чернігівському дворянському зібранню для притулку для дітей-сиріт і дітей із малозабезпечених сімей. Після закриття притулку в 30-х роках минулого століття будинок використовувався як житловий фонд горілчаного заводу. Так тривало до 1988 року. Нині тут розмістився офіс фізкультурно-спортивного товариства «Україна». Щоправда, громадська організація самотужки не може утримувати велику споруду. Тож двохсотлітній будинок поступово перетворювався на руїну. Однак нещодавно будинок нарешті було відремонтовано. Товариство «Україна» пофарбувало стіни, замінило віконні блоки, зробило благоустрій навколо будинку. І нині будинок Гозенпуда не соромно показати туристам

Світлини з мережі Інтернет 

Top