Панорама

Український серіал “Кріпосна” став одним із наймасштабніших проектів за останні кілька років. У лютому 2019 року відбулася прем’єра пеpшого сезону мелодрами.  За перший тиждень показу він очолив рейтинги трансляцій усіх каналів України в будні. А вже у  вересні стартував другий сезон. З понеділка по четвер він збирає біля екранів аудиторію від двох до трьох з половиною мільйонів людей, б’є рекорди показів і у Польщі.

«Кріпосна» – це костюмована мелодрама, яка розподіває про заможного поміщика Червінського, у власності якого молода й витончена крiпачка Катерина Вербицька. Заможного пана грає відомий український актор –  Станіслав Боклан. 

Цікава і географія зйомок популярного серіалу.

“Коли ми тільки починали, то щиро вважали, що знайдемо необхідні місця в Києві та околицях. Нам потрібні були чотири садиби різного рівня. Плюс кілька міських будинків. І якщо ми розуміли, що, наприклад, з резиденцією київського віце-губернатора ще можуть бути питання, тому що нам потрібно було знайти велику красиву пафосну споруду, то з іншим, здавалося, проблема не буде” –  розповіла креативна продюсерка і авторка ідеї Тала Пристаєцька.

Насправді ж, знадобилося об’їхати ледь не всю Україну, аби знайти потрібні локації для зйомок. За сюжетом події відбуваються  у Ніжині. У ХІХ столітті це місце було одним з головних культурних центрів країни. Тут регулярно відбувалися важливі події і з’являлися значущі особи. Саме щоб і передати дух цього неймовірного міста, для зйомок було обрано справжню окрасу України – Національний історико-культурний заповідник «Качанівка». Головним місцем подій став палац. Тут у пишній дворянській садибі поселили поміщиків Червінських.

“Качанівка” мала проілюструвати рівень достатку людини, яка володіє іншою людиною”, – каже про це місце Тала Пристаєцька. І розповідає, як у Качанівці знімальній групі довелося будувати клумбу, щоб “оживити” місце, як встановлювали дерева – кількаметрові туї, що мали закривати в кадрі сучасні конструкції.

Проте головна проблема, за словами продюсерки, не тільки в тому, аби у серіал не потрапило щось з іншої епохи:

“Музеї в нашій країні в такому жахливому стані, що часом доводилося обирати точку зйомки з урахуванням того, який фасад пофарбований, а який – ні”. 

Сцени в інтер’єрі знімали в павільйонах на Film.ua, а зовнішні зйомки – біля садиби.

Зазначимо, що  свого розвитку Качанівка досягла в період володіння Василя Тарновського молодшого (1837-1899). Меценат і патріот України Василь Васильович перетворив садибу на справжню архітектурно-художню перлину, яка і сьогодні вражає відвідувачів своєю величчю. Качанівський парк є одним з найбільших пейзажних садів в Україні і Європі.

У Качанівці гостювали багато відомих письменників, поетів, композиторів, художників. У 1835-36 роках вперше гостював Микола Гоголь. У 1838 році все літо жив Михайло Глінка. У маєтку знаменитий композитор любив працювати в Румянцевському гроті під альтанкою на пагорбі поруч зі ставком. З тих пір вона отримала назву «альтанка Глінки». У травні 1843 року Качанівку вперше відвідав Тарас Шевченко. Саме там Рєпін надихався для свого полотна «Козаки пишуть листа турецькому султану», тож на картині в образі козаків можна бачити господаря будинку, його друзів і прислугу

Top