Панорама

Весна. Тепло. Сонце. Саме час братися за садово-городні роботи – так вирішили активісти громадської організації «Еко-місто» й 11 травня приступили до облаштування публічних грядок поблизу міського парку Березовий гай. На заклик організації відгукнулися понад десяток чернігівців, які прийшли допомагати облаштовувати ділянку біля житлового будинку на вул. Пухова. Як це все відбувалося – чула й бачила «Панорама», і ми зараз вам розповімо.

Проект «Муніципальний город», який торік став переможцем конкурсу міських творчих ініціатив «Креативне місто» (його організатором є приймальня народного депутата Сергія Березенка), нині на шляху до своєї реалізації. Його автор громадський діяч Сергій Безбородько розповідає: за цей час устигли зробити чимало: на гроші, виграні в конкурсі, закупили необхідні матеріали, рослини, навіть бак на 1000 л. Торік заклали спеціальну «теплу грядку». Навесні її розконсервували, і виявилося, що всі рослини чудово перезимували. Тепер-от приступають до розчищення ділянки і приведення її до ладу.

Сергій Безбородько вважає свою ідею не стільки креативом, як мирною провокацією. Оскільки вона дає можливість розпорядитися з користю численними міськими пустирями. Навіть у багатьох двориках є чимало ділянок, які заростають бур’янами. Шкода, що такі місцини пропадають.

«Мене надихнули європейські публічні міждворові простори, – розповідає Сергій. – Там усе облаштовано: є альтанки, лавочки. Є такі сади. І ми давно займаємося Березовим гаєм. Дякуємо Сергію Івановичу і всім, хто допомагає нам, усім-превсім дякуємо, тому що нам удалося врятувати цей парк від забудови, і тепер гай перетворився на культове місце в Чернігові. Ми теж стараємося сюди якомога більше принести додаткового змісту. Ось у нас тепер є громадський город. Це буде ще одна фішка парку. Нам усі пишуть: врятуйте від бомжів, від собак… А ми нікого не боїмося. Ми просто робимо. Жодне дерево не зламане, жодна квітка не зіпсована. Мені це дуже подобається. Тут дуже класна атмосфера».

Що саме вже є на муніципальному городі? Тут висаджена колекція духмяних трав: однієї тільки гвоздики, чабрецю та інших прянощів є два десятки видів. Навіть карамельна й шоколадна м’ята є! Поміж цих рослин висаджують багаторічні квіти – усе за зразком класичного французького городу. На користь справи йде буквально все – навіть сухі дерева. Одне таке росло поруч, його видалили, подрібнили на щепу, згодом її використають як добриво для підживлення ґрунту. А ще хочуть зробити дерев’яні ящики для зелені та одну пірамідальну трирівневу грядку для полуниці й суниці. Ці рослини теж будуть рости на муніципальному городі. Також хочуть тут висадити малину, смородину, ті сорти, які не бояться затінку. Є навіть творча пропозиція для Сергія Березенка: або подарувати йому кущ із першої муніципальної грядки, або, коли він приїде до Чернігова, спробувати щось висадити тут власноруч.

Сергій Березенко розмірковує над пропозицією: «Це цікава ідея, треба подумати. Одне скажу точно – у моєму серці Березовий гай займає особливе місце. Тут я відпочиваю душею. Завжди. За будь-якої можливої нагоди намагаюся приїхати сюди – подивитися, як розвивається цей публічний простір, що ще треба. Це моє місце сили в Чернігові. Муніципальний город теж така річ цікава, незвична. Звісно, мене теж у дитинстві залучали, як і всіх, до дачно-городніх робіт (картопля, полуниця і таке інше), тому мені ця тема дуже близька. Дуже хочу приїхати й поглянути, що там вийшло в мого тезки та його команди однодумців. Приємно бачити, що конкурс проектів «Креативне місто» дав путівку в життя такий гарній ініціативі».

Окрім загальних грядок, на муніципальному городі будуть навіть сусідські.

«Ми їх підпишемо. У нас тут є друзі – тьотя Зіна й тьотя Свєта. Запропонуємо їм, оскільки вони живуть поруч, наглядати за городом», – розповідає Сергій Безбородько.

Трохи згодом тут установлять спеціальний бак на 1000 л води для поливу. Частково будуть збирати вологу з даху альтанки, яку зроблять, а частково братимуть у тьоті Свєти з крана. Але їй ці видатки активісти планують компенсувати відповідно до розрахунків лічильника.

Інші тутешні цікавинки – будиночок для комах, високий садовий компостер. Додатково ділянку по периметру оточать невеликим плетеним парканом – не задля естетики, а для безпеки, щоб показати місцевим жителям, що це город, а не місце для прогулянок.

«Ми не хотіли цього робити, але наші тьоті Зіна й Свєта попросили про це. Бо місцеві звикли тут ходити навпростець», – зауважують активісти.

На додачу до цього городик межує з великим бетонним парканом. Його теж будуть залучати до естетичного плану – хочуть зробити на ньому яскраві малюнки з рослинами й плодами, а також із мотиваційними закликами на кшталт «Поважай природу – не сміти».

Оскільки це публічний простір, то, відповідно, він не застрахований від усіх негативних наслідків, зокрема, і того, що тут можуть красти рослини, обладнання. Сергій Безбородько на це дивиться по-філософськи – нехай.

«Якщо цього боятися, то краще тоді взагалі нічого не робити, – каже він. – Від цього не убезпечить ані відеонагляд, ані сигналізація. Ми вже мали такі приклади. У нас кілька днів тому викрали кущ форзиції. Ми написали про це у Фейсбуці, і за кілька хвилин нам скинули грошей на новий. Тобто добро все одно переможе».

Із баком теж буде не так просто – він важитиме 1000 кг. Таку річ викрасти точно нелегко, сміється Сергій.

Але муніципальний город – це не стільки громадське, як загальноміське творіння. Чимало речей та допомоги вдалося отримати просто так. Наприклад, КП «Зеленбуд» надало родючий ґрунт. Їхній фахівець із квіткових рослин Ольга Відковська також допомагає консультаціями. Деякі кошти вдалося заробити – торік у парку проводили лекції на садово-городню тематику, тому певний ресурс є, і це дуже добре, бо ж город – це фактично безкінечний проект. Головне, щоб вистачило в його творців ентузіазму.

Автор проекту говорить, що в процесі розробки цієї ідеї вже загорівся бажанням мати власну дачу, бо розходиться у своїх творчих експериментах із мамою, адже її дача поки «прихистила» всі творчі задуми Сергія.

Муніципальний город також невдовзі матиме і свою сторінку у Фейсбуці. Її буде вести пані Зіна, та сама, яка відгукнулася на заклик «Еко-міста». Вона за фахом педагог-біолог, а ще копірайтер, тож із задоволенням готова підставити плече у творчій співпраці. Сама вона в повному захваті від усього, що відбувається на ділянці поруч із Березовим гаєм.

Зінаїда Володимирівна Зубова розповідає: «Це все супер! Це те, що сповнює мене надією і вірою в те, що в нашій країні все буде добре. Я щаслива усвідомлювати, що в нас є такі молоді люди, як Сергій. Я готова брати участь у всіх їхніх починаннях! Робота на городі — це мої найкращі враження за останні кілька років. Ну, і, безумовно, важливим є те, що нам удалося захистити Березовий гай. Я частенько буваю за кордоном і бачу, як там розвивають свій публічний простір люди, як вони піклуються про природу. Тому в мене душа болить за це все. Хочу звернутися до наших містян: перестаньте ходити по газонах, зрізати квіти на клумбах, топтати стежки на зелених зонах, перестаньте смітити! Хочете в Європу? Так робіть її самі в себе!»

Перехожі з подивом дивляться на садово-городні роботи поруч із житловим сектором. Проте таку ініціативу схвалюють. Пенсіонер Василь Олексійович Єрмолко гуляє в парку з онуком Андрійком. Обоє переживають, щоб ця ініціатива й далі тішила містян: «Щоб ніхто не розтрощив, не покрав! Тут усе тішить око. Радує, що ми захистили парк, і я знаю, хто тут допоміг – Сергій Березенко, за що йому велика дяка від усіх жителів району».

4-річний Андрійко з дитячим велосипедом у руках обіцяє, що буде уважним і не заїжджатиме на грядки: «Тут усе красиве!»

Сергій Безбородько говорить – спільна праця єднає. Бо кожен, хто вклався руками в цей парк чи город, відчуває свою приналежність до цього місця. А значить, на Березовий гай чекає прекрасне майбутнє

Top