Панорама

Американські генетики вперше розшифрували ДНК колорадського жука.

Вони виділили кілька генів, які відповідають за незвично швидке пристосування комах до нового клімату і довкілля.

«Нам не вдалося знайти серйозних відмінностей у структурі генів, що відповідають за опір інсектицидам, між колорадськими жуками та іншими комахами. Схоже, що вони отримали цю здатність не в результаті появи нових властивостей або перебудови генома. Усе це робить загадку ще цікавішою для вивчення», – розповідає генетик Шон Шовілль.

Перші спроби знищити колорадських жуків за допомогою пестицидів закінчилися провалом – жуки швидко пристосовувалися до отрути. Боротьба зі шкідниками ускладнюється тим, що в них немає природних ворогів за межами США.

Учені зробили перший крок до того, щоб зрозуміти, у чому причина подібної невразливості жуків. Вони розшифрували їхній ДНК і порівняли його з іншими шкідниками та нешкід- ливими комахами. Виявилося, що ДНК картопляних шкідників містить кілька десятків генів, що відповідають за виробництво дуже широкого набору ферментів, здатних перетравлювати вкрай різноманітні білки й цукри.

Це, як вважають генетики, дає змогу жуку бути практично всеїдним, незважаючи на його вузьку «спеціалізацію» на картоплі та інших представниках пасльонових.

З іншого боку, генетики не змогли знайти гени, що відповідають за невразливість колорадських жуків. Ті ділянки ДНК, які зумовлюють протидію інсектицидам, у них мають ту ж структуру й розміри, як і в інших комах. Як сподіваються вчені, подальше вивчення генома допоможе їм зрозуміти, як саме працює ця «суперздатність» жуків.

Проте вченим удалося знайти «ахілесову п’яту» комах: виявилося, що їхні клітини широко використовують короткі молекули РНК для блокування дії певних генів, що можна використовувати для створення ефективніших версій інсектицидів, до яких шкідники пристосуються вже не так швидко

Top