Панорама

НЕЩОДАВНО КП «ЧЕРНІГІВВОДОКАНАЛ» ОПРИЛЮДНИЛО ЧЕРГОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ПОКАЗНИКІВ ЯКОСТІ ПИТНОЇ ВОДИ В МІСТІ. ПІДПРИЄМСТВО ІНФОРМУЄ НАСЕЛЕННЯ ДВІЧІ НА РІК, ЯК ПЕРЕДБАЧЕНО ЧИННИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ. НОВІ ДАНІ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ, ЩО ПИТНА ВОДА В ЧЕРНІГОВІ ЯКІСНІША, ЯКЩО ПОРІВНЮВАТИ ЇЇ З ІНШИМИ РЕГІОНАМИ КРАЇНИ. ВОНА АРТЕЗІАНСЬКА, НЕ МІСТИТЬ ЖОДНИХ ХІМІЧНИХ ДОМІШОК.

Джерело водопостачання міста – Чернігівське родовище прісних підземних вод. Водопостачання міста забезпечують 5 групових водозаборів і 6 окремо розташованих міських артезіанських свердловин.

Вода видобувається з підземних горизонтів – нижньокрейдяного і бучацького. Загалом у Чернігові 109 артезіанських свердловин. До забору води придатні 65 свердловин: із них 32 – нижньокрейдяного горизонту і 33 – бучацького горизонту. Наявні водозабори експлуатуються протягом 37-80 років.

Середньодобовий відбір за останні п’ять років у розрізі водозаборів становить: Ялівщина – 11,6 тис. м³/добу; Подусівка – 18,2 тис. м³/добу; Бобровиця – 21,7 тис. м³/добу; Полуботки – 11,9 тис. м³/добу; Хімволокно – 1,0 м³/добу; Міський – 3,2 м³/добу.

Водогінні мережі з чавунних труб – 72%, сталевих – 20%, 8% – пластикових, азбестоцементних, бетонних.

Нормативи питної води в Чернігові контролюються щоденно. Відхилення від нормативів станом на 1 липня виявили лише на свердловині села Зарічного – там у воді перевищено вміст заліза: -0,46 мг/дм3 при нормі, встановленій ДСанПіН 2.2.4-171-10 на рівні, <0,2 мг/дм3 . Проте перевищення нормативів на цій свердловині не є порушенням, оскільки рівень заліза загального і, як наслідок, каламутність води викликані природними характеристиками артезіанської води на території водозабору. Таке перевищення є допустимим. Абонентам, які отримують питну воду зі свердловини в селі Зарічному, постійно проводиться перерахунок вартості питної води в бік зменшення.

ЧОМУ З КРАНА ТЕЧЕ ІРЖАВА ВОДА?

Збільшення концентрації заліза у воді фіксується в Чернігові не перший рік. Ця тенденція природна, викликана геологічними особливостями регіону.

До 2020 року «Чернігівводоканал» ще зможе здійснювати водопостачання з невеликими відхиленнями від нормативів. Однак, заглядаючи наперед, КП «Чернігівводоканал» веде активний пошук технологій безреагентного знезалізнення води (без додавання в неї хімічних сполук).

У першу чергу планується вирішити проблему знезалізнення води на водозаборі «Подусівка», який є найпродуктивнішим у Чернігові. Нині працівники «Чернігівводоканалу» шукають шляхи зменшення концентрації заліза й марганцю у воді. Уже є і певні напрацювання.

«На деяких насосних станціях ми фіксуємо перевищення вмісту заліза, але шляхом змішування води з двох горизонтів удається досягти балансу, – каже директор КП «Чернігівводоканал» Сергій Малявко. – Надлишкове залізо в мережах перетворюється в окиси заліза, відбувається вторинне забруднення води, яке абоненти періодично виявляють».

Ідеться про іржаву воду. Із цією проблемою стикався, напевно, кожен. Особливо після відключень водопостачання з тих чи інших причин. Питання – у причинах цієї масової проблеми і варіантах їх вирішення.

Проблема іржавої води існує у двох площинах: 

усередині будинку джерелом забруднення є труби системи водопостачання, які обслуговувалися раніше ЖЕКами, а тепер – управляючими компаніями, ОСББ чи ЖБК;

причина – поганий технічний стан цих труб і відсутність регулярних промивок системи;

зовні будинку, де зона відповідальності водоканалів;

проблема криється в технічному стані труб і технології забору та очистки води;

вирішення цього питання залежить від технології роботи: є водоканали, які беруть воду з річок і очищують її з використанням хлору та інших хімікатів, а інші роблять забір із підземних джерел і використовують іншу технологію підготовки води для постачання споживачам.

ЯК ВИРІШИТИ «ІРЖАВУ» ПРОБЛЕМУ?

Єдиним дієвим механізмом очищення води є будівництво станції знезалізнення і деманганації. Цей шлях розвитку водопостачання підтверджує і європейський досвід забезпечення питною водою міст Європи.

КП «Чернігівводоканал» не має власних джерел фінансування будівництва таких станцій – наприклад, для будівництва станції знезалізнення і деманганації тільки на водозаборі «Подусівка», за розрахунками польських фахівців, потрібно до 6 млн євро.

Для будівництва станції знезалізнення і деманганації потрібне або фінансування з міського бюджету, або отримання кредитних коштів, які треба буде повертати за рахунок збільшення тарифів. Станом на липень 2019 р. навіть не вирішене питання фінансування проектних робіт із будівництва станції знезалізнення і деманганації. А доки не буде зменшено вміст заліза у воді, що подається в місто, проблему іржавої води не вирішити взагалі.

Єдиний захід, який вживає КП «Чернігівводоканал» для покращення якості питної води, – це планова й позапланова промивка водогінних мереж. Однак цей метод не дуже дієвий і дає лише тимчасовий ефект. Але й ця робота зводиться нанівець через те, що будинкові мережі міста практично не промиваються управляючими компаніями (ЖЕКами) і за роки експлуатації позаростали мулом.

Тож якщо з вашого крана тече іржава вода, КП «Чернігівводоканал» рекомендує телефонувати на номер аварійно-диспетчерської служби 0800-50-50-51 і повідомляти про проблему. У КП «Чернігівводоканал» працює комісія, яка всебічно досліджує ситуацію і дає рекомендації для виконання як ЖЕКам, так і «Чернігівводоканалу». Тільки таким чином можливо мінімізувати вплив заліза на якість води.

ДЕ НАЙЛЕГШЕ ДИХАЄТЬСЯ?

У тогорічному рейтингу міст із найбруднішим атмосферним повітрям Чернігів посів 34 місце. Фахівці оцінювали стан атмосферного повітря в 39 містах на 129 стаціонарних постах державної системи моніторингу гідрометеослужби. В атмосфері визначали вміст 22 забруднюючих речовин, із яких 8 – метали.

Першу позицію зайняв Маріуполь. Він був визнаний найбруднішим містом України. Його показник забруднення атмосферного повітря становить 13,4 бала. На щастя, Чернігів – у кінці рейтингу із показником 3,4.

У червні цього року в Чернігові провели моніторинг стану забруднення атмосферного повітря на двох стаціонарних постах за вмістом чотирьох основних домішок: завислих речовин, діоксиду сірки, оксиду вуглецю та діоксиду азоту. Специфічні домішки – вісім важких металів – визначалися тільки на ПСЗ № 1 (вул. Всіхсвятська). Загалом відібрали 552 проби атмосферного повітря. Проби на вміст завислих речовин, діоксиду сірки, діоксиду азоту та важких металів були проаналізовані в лабораторіях Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського. Вміст оксиду вуглецю визначався фахівцями Чернігівського ЦГМ на місці. Загальний рівень забруднення повітря в місті оцінювався як низький. Найбільший вміст відзначався з діоксиду азоту, середньомісячна концентрація якого перевищувала середньодобову гранично допустиму концентрацію у 3,1 разу. Середньомісячна концентрація діоксиду сірки становила 0,8 ГДКс.д., завислих речовин і оксиду вуглецю – 0,4 ГДКс.д. Максимальний вміст діоксиду азоту на ПСЗ №  1 (вул. Всіхсвятська) перевищував максимальну разову ГДК і становив 1,2 ГДКм.р., на ПСЗ № 2 (вул. Пирогова) – досягав 1,0 ГДКм.р. Загалом із діоксиду азоту в червні зафіксовано 10 випадків перевищення ГДКм.р., що становило 5,4% від загальної кількості спостережень за цією домішкою. Усі ці випадки зафіксовані на вул. Всіхсвятській

Top