Панорама

Попри всі намагання завадити поступу мовного закону, 14 травня Голова Верховної Ради України Андрій Парубій усе ж підписав один із найбільш дискусійних законодавчих документів в історії незалежної нашої держави. 15 травня його підписав Петро Порошенко.

Як це все відбувалося? Парламентарії у вівторок, 14 травня, приступили до розгляду чотирьох проектів постанов, якими представники опозиційних сил намагалися скасувати дію Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», проголосованого 25 квітня. Хто ж такі ці «врєдітєлі»? Це представники Опозиційного блоку Олександр Вілкул, Вадим Новинський, Василь Німченко, Нестор Шуфрич і Михайло Папієв, Олександр Долженков, Микола Скорик, а також позафракційні депутати Юрій Бойко, Юлій Іоффе та Сергій Дунаєв.

Однак уся ця «диверсія» виявилася марною. За результатами голосування всі чотири проекти відхилили.

Фото тексту закону з підписом Андрія Парубія облетіло всі вітчизняні ЗМІ та стало доказом тріумфу патріотичних сил у парламенті, вважає народний депутат Сергій Березенко, коментуючи цю подію. Андрій Парубій теж висловився і попередив опонентів, якщо ті спробують оскаржити дію документа:

«Закон про функціонування української мови як державної підписано! – сказав він. – Усі сили пекла зібралися і робили все можливе, щоб цього не відбулося. Але всі їхні зусилля розбилися об твердість волі українського народу. Як громадянин України Андрій Парубій хочу попередити всіх тих, хто раптом захоче переглянути закон про мову. Як тільки ви задумаєте ревізію державної мови – ви вповні відчуєте всю могутню волю і гнів українського народу! Застерігаю вас! Сотні років вороги вбивали українську мову, але тепер ми більше не дозволимо зневажати і знищувати нашу українську мову – державну мову в Українській державі!»

Сергій Березенко доповнює спікера: мовний закон є одним із найпрогресивніших подібних документів у європейській практиці. Він не обмежує права людини, вважає народний обранець. У побуті, у приватній сфері можна спілкуватися будь-якою мовою. Закон це заохочує і не забороняє. Утім державні службовці, люди, які публічно представляють Україну, повинні вміти говорити українською мовою. Тобто мовою, за замовчуванням, буде таки українська, а вже потім, за бажанням співрозмовника, можливо перейти на спілкування іншою. Наприклад, у сфері побуту, обслуговування тощо.

Цей закон не дискримінує носіїв російської, угорської, кримськотатарської та інших мов нацменшин. Для них обов’язково, як і для корінних народів, буде затверджений ще один окремий закон. Найближчим часом подання документа зробить Кабмін, зауважив Сергій Березенко.

«Як писала Ліна Василівна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову». Нашій нації тепер не загрожує ні те, ні інше!» – схвильовано прокоментував подію нардеп на своїй сторінці у Фейсбуці.

Петро Порошенко запевняє – документ витриманий у ліберальному ключі.

«Робота над законом тривала кілька років, – нагадав президент. – Із нього прибрали і каральні інспекції, і структури, які би могли тиснути на бізнес. Текст став гармонійним і збалансованим. Зауважте, що ухвалення закону ми свідомо винесли за рамки виборчої кампанії, бо насправді він не про вибори. Він – про мову».

На своїй сторінці у Фейсбуці президент зауважив, що 15 травня підписав мовний документ. І повідомив про це, вітаючи лауреатів і переможців ХІХ Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика.

«Мова – основа нашої ідентичності й фундамент державності, – вважає Петро Порошенко. – Будь-яка пропозиція винести мову за дужки державного будівництва – спроба демонтувати саму державність! Я підписав закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він забезпечує конституційне право громадян України говорити рідною мовою і чути її в публічному просторі. Це право реалізовуватиметься відповідно до європейських моделей мовної політики».

Сергій Березенко вважає, що голосування за закон, розгляд численних правок спричинили в українському суспільстві дискусію про те, якою повинна бути мова в сучасному світі, які її сфери вжитку, де її краще вивчати тощо.

«Будь ласка, у побуті, у приватній сфері можна спілкуватися будь-якою мовою, – наголошує нардеп. – Закон це заохочує і не забороняє. Втім державні службовці, люди, які публічно представляють Україну, повинні вміти говорити українською мовою».

Максим Микитась теж має свою думку стосовно мовного документа. Він переконаний: вивчати українську потрібно. Бо без мови неможливо бути повноцінним громадянином своєї держави.

«Я чимало де буваю, спілкуюся з різними людьми, – розповідає нардеп. – Повірте, я ще не бачив посадовця, дипломата чи бізнесмена, який би не шанував мову своєї країни. Це неможливо. Я розумію, що й сам недосконалий у цьому питанні, але ж на те ми і маємо час, щоб учитися протягом усього свого життя. Я беру за приклад свою дружину, дітей, і… ми, вважайте, опановуємо українську всі разом. Тому – «зелене світло» українській!»

Сергій Березенко говорить: сьогодні важко уявити будь-яку розвинену країну, яка б не турбувалася про свою мову. У США, у південних штатах, наприклад, у Флориді, люди не уявляють, щоб чиновники навіть найбільших іспаномовних регіонів не знали англійської.

«Чому для України це така болюча тема? Ми повинні знати українську мову й поважати всі інші мови. Верховна Рада зробила свій крок. Я вважаю, що це доленосний, великий крок. Це ще одна перлина роботи парламенту цього скликання», – зазначив політик.

Утім мовний закон не обмежує побутової сфери вжитку. У побуті українці можуть говорити будь-якою мовою – кримськотатарською, російською, угорською. Головне, щоб знали й рідну українську.

«Ми живемо в Україні. У нашій фракції Мустафа Джемілєв і Рефат Чубаров – одні з тих, хто найкраще володіє українською, – каже Сергій Березенко. – Розуміючи їхнє етнічне коріння, для них, мабуть, найважче було вивчити українську. Утім це не проблема».

Окрім того, каже народний депутат, в Україні законодавчо визначені мови нацменшин. Тому всі, хто хвилюється за розвиток цих мов в Україні, отримають відповіді на свої запитання. Оскільки Кабмін неодмінно це врахує в новому законопроекті, який окреслюватиме сферу вжитку мов нацмешин. Цей законопроект буде дуже ліберальний, європейський і враховуватиме вимоги міжнародних конвенцій

Top