Панорама

ЖІНКИ У ВІЙСЬКОВІЙ ФОРМІ, ЯКІ СЛУЖАТЬ НА РІВНІ З ЧОЛОВІКАМИ Й БЕРУТЬ УЧАСТЬ У ВІЙСЬКОВИХ ОПЕРАЦІЯХ, НИНІ НІКОГО НЕ ДИВУЮТЬ. ВОСЕНИ МИНУЛОГО РОКУ ВПЕРШЕ В ІСТОРІЇ ЖІНКА ОЧОЛИЛА АРМІЮ КРАЇНИ-ЧЛЕНА НАТО: НАЧАЛЬНИКОМ ГЕНШТАБУ ЗБРОЙНИХ СИЛ СЛОВЕНІЇ ПРИЗНАЧЕНО 55-РІЧНУ ГЕНЕРАЛА-МАЙОРА ОЛЕНКУ ЕРМЕНЦ. ВОДНОЧАС В УКРАЇНІ МАЛО ХТО ЗНАЄ, НАПРИКЛАД, ПРО ЖІНОК-ОФІЦЕРІВ, А ТИМ БІЛЬШЕ – ЖІНОК-ГЕНЕРАЛІВ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ.

Нині в Україні 10,6% Збройних сил становлять жінки, що дуже близько до середнього показника армій НАТО, який складає 10,9%. Лише протягом кількох останніх років удалося зняти заборону на більш ніж 400 професій, які раніше вважалися небезпечними для жінок. Також був розширений список військових професій і звань, які можуть обіймати жінки, адже на початку війни ті з них, хто воював, були змушені записуватися бухгалтерами чи кухарями.

Донедавна в Україні – як у ЗСУ, так і в інших військових формуваннях – існувало «особливе» ставлення до жінки. Зокрема законодавство суттєво обмежувало залучення жінок до виконання певних завдань, їх участь у бойових діях, можливість обіймати певні посади. Великий прорив у цьому питанні стався 6 вересня 2018 року, коли Верховна Рада ухвалила «Закон про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних силах України та інших військових формуваннях». Закон надає особам обох статей рівні можливості в укладанні контракту на проходження військової служби, визначивши, що жінки можуть укладати контракти на проходження військової служби до досягнення граничного віку перебування на військовій службі.

Крім цього, у законі закріплюється принцип, за яким жінки проходять військову службу на рівних засадах із чоловіками, що включає рівний доступ до посад і військових звань та рівний обсяг відповідальності під час виконання обов’язків військової служби. Також скасовуються необґрунтовані обмеження щодо служби жінок у військовому запасі та проходження військових зборів чоловіками й жінками.

Сьогодні в ЗСУ понад 25 тисяч жінок проходить контрактну військову службу нарівні з чоловіками, із яких 3,4 тисячі – на офіцерських посадах. Більше того, Україна вже має перших жінок-генералів: Людмилу Шугалей та Оксану Хоменко.

Жінками-офіцерами може похвалитися й Чернігівщина. Наприклад, лише у військовій частині в Гончарівському їх понад два десятки, але звання майора має лише Наталія Волошина, яка служить старшим офіцером відділення з морально-психологічного забезпечення. Наталія родом із Маріуполя. Вона була єдиною жінкою-офіцером, коли в 2010 році прийшла служити до танкової бригади.

«Я вирішила пов’язати своє життя з армією за прикладом вітчима, і в 1997 році пішла служити за контрактом, тоді якраз тільки-но заснували танкову бригаду в Гончарівському, – розповідає Наталія. – Була стрілком БМП (бойова машина піхоти), потім служила в зенітному дивізіоні тієї ж бригади. У 2000 році вступила до Військового інституту у Львові. До речі, тоді я була єдиною дівчиною на курсі з-поміж 168 хлопців. Але особливого ставлення до мене ніколи не було, бо в армії ти в першу чергу солдат, а вже потім жінка».

Зараз вона тимчасово виконує обов’язки заступника командира бригади. Роботи настільки багато, що часто доводиться працювати без вихідних. Під час перебування в АТО у 2016 році Наталія Волошина виконувала обов’язки заступника командира бригадно-тактичної групи. Крім того, вона очолювала комісію, що проводила розслідування обставин отримання поранень чи випадків загибелі бійців танкової бригади.

Майор Волошина провела близько 600 розслідувань (в основному, це 2014–2015 роки, коли було дуже багато поранених і вбитих). За підсумками розслідувань видано Книгу пам’яті про загиблих в АТО бійців танкової бригади.

«Армія – це моє життя, – стверджує Наталія. – Свого часу я обрала камуфляж і ні хвилини про це не пошкодувала. Ще років 10 тому жінок-військових рідко можна було зустріти на вулиці. А зараз служити за контрактом до армії йде більше жінок, ніж чоловіків. Можу сказати, що в багатьох ситуаціях жінки-військові відповідальніші й дисциплінованіші за чоловіків».

ЦІКАВО ЗНАТИ

Піонером із залучення жінок до збройних сил є Канада – у 1895 році жінок почали приймати на військову службу в мирний час не тільки в структури забезпечення, а й у бойові частини, а ухвалений у 1985 році закон про права людини сприяв тому, що для жінок стали доступні 75% військових спеціальностей.

Не набагато спізнилася і Велика Британія – у 1917–1919 роках у складі Британських збройних сил були сформовані Жіночі королівські військовоповітряні сили, Королівський допоміжний корпус ВМС і Жіночий легіон секції автотранспорту чисельністю 100 тисяч осіб. У 1995 році для жінок уперше була відкрита участь у бойових частинах. Щоправда, це стосувалося в основному допоміжних частин: артилерії, інженерних частин і бойових медиків. Зараз же в рамках найбільшої реформи Королівських збройних сил відбувається суттєве розширення прав жінок. Нові зміни торкнуться піхоти, Королівської морської піхоти, бронетанкових частин і Королівських ВПС, де раніше жінки не служили.

Починаючи з жовтня 2018 року, для жінок у Британії відкриті всі військові спеціальності в усіх видах військ, включаючи підрозділи сил спецоперацій, такі як Спеціальна повітряна служба (SAS). Також були усунуті всі перешкоди для просування до найвищих військових звань і дозволено жінкам брати участь у бойових зіткненнях.

До недавнього часу в світі були лише дві країни, у яких жінки були позбавлені будьяких обмежень і проходили військову службу нарівні з чоловіками – це США та Австралія. У США в жовтні 2018 року жінка навіть очолила Командування сил армії США. Ще одним прикладом участі жінок у розбудові збройних сил своєї країни є Ізраїль. Там жінки від самого початку заснування держави в 1948 році були залучені до створення армії, і сьогодні армія оборони Ізраїлю – ЦАХАЛ – на 35% складається з жінок. Також вражає чисельність жінок серед офіцерського складу – 26%.

Що стосується міжнародних об’єднань, то в НАТО від самого початку декларували політику рівних можливостей для чоловіків і жінок. У 1976 році було утворено таку структуру, як Комітет із питань жінок у збройних силах НАТО, який у 2009 році було перейменовано на Комітет НАТО з гендерних питань. У деяких країнах НАТО жінки обіймають навіть посади міністрів оборони, зокрема в Албанії, Італії, Нідерландах, Німеччині, Норвегії, Франції

Top